Як «цифрове» протезування стає реальністю?
Чи знаєте ви, як виготовляються цифрові протези? В останнє десятиліття без комп’ютерного програмного забезпечення (CAD/CAM) просто не обійтися і на це є свої причини – це швидко, ефективно і якісно. Ну, і звичайно ж, цифрове протезування зубів складається з декількох етапів, про які ми і збираємося розповісти.
Як працює «цифрове» протезування?
Програмне забезпечення визначає оклюзійну площину щелепи пацієнта (форму і функціональність прикусу). Така площину сканується одночасно з обох щелеп. Якщо у пацієнта відсутні всі або майже всі зуби, тоді використовується Gnathometer – система опорних чутливих штифтів, яка визначає положення прикусу при русі щелепи і симуляції її руху.
Є також і додатковий діагностичний модуль 3Shape – каппа з датчиками, що фіксуються на зуби і визначають оклюзійну площину. Всі дані з датчика потім переносяться в спеціальну програму. У програмі вже є своєрідна «бібліотека зубів» від розробників Ivoclar Vivadent і Candulor. В даній бібліотеці є можливість планування будь-яких видів протезів – від найпримітивніших (традиційних) до найнатуральніших (які практично неможливо відрізнити від справжніх).
Етапи «цифрового» протезування
- Зняття відбитків із зубів пацієнта. Відбитки можна знімати як мануально, так і за допомогою спеціального цифрового датчика.
- Перенесення даних в спеціальну програму. Після того, як відбитки зубів з усіх боків були взяті, були визначені форма прикусу і стан щелепно-лицьової системи, можна починати оцифровку – всі отримані дані відправляються в спеціальну програму, яка, базуючись на отриманій інформації, проектує форму майбутнього протеза.
- Фрезерування моделі. Коли стоматолог і зубний технік закінчили проектування майбутнього протеза в програмі, модель відливається або в тій же програмі, або в інший. На цьому етапі цифрове протезування завершується, хіба тільки відлита модель не підійде пацієнтові і її необхідно буде вдосконалити.
Як ми вже згадували, перевагою цифрового протезування є те, що навіть при втраті протеза або коронки завжди є можливість відтворення втраченої моделі, завдяки збереженим цифровим шаблонами. Також за допомогою збережених шаблонів можливо відстежити можливі зміни прикусу і атрофію кісткової тканини.
