Види прикусів: фізіологічні, патологічні та їхні відмінності

Правильний чи неправильний прикус: як дізнатися та визначити

Прикус — це взаємовідношення верхніх і нижніх зубів під час змикання щелеп. У нормальному стані різці верхньої щелепи прикривають собою нижні не більше, ніж на 1/3. При цьому кожен різець верхньої лінії контактує з однойменним зубом нижньої лінії.
Зубний прикус може бути правильним (фізіологічним) і неправильним (патологічним), якщо є відхилення від норми.

Ортодонти виділяють кілька ознак, які дають змогу визначити порушення у формуванні зубощелепної системи:

• нерівномірне змикання зубів верхньої та нижньої щелеп;
• відсутність змикання зубів у передній або бічних ділянках;
• окремі зуби або групи зубів мають неправильне положення або сильно видаються вперед;
• одна зі щелеп візуально надмірно розвинена або, навпаки, недостатнього розміру;
• порушення дикції, зокрема, вимови окремих звуків;
• складнощі під час пережовування їжі;
• естетичний дискомфорт.

Види правильного прикусу або які бувають фізіологічні види

Правильний прикус робить обличчя пацієнта гармонійним, забезпечує правильну дикцію та нормальне пережовування їжі. Якщо у пацієнта виникає дискомфорт, складнощі зі змиканням зубів, це може вказувати на неправильний прикус.

Щоб підтвердити або спростувати проблему, лікар проводить рентгенологічне дослідження та складає 3D-модель ротової порожнини. Нормальною оклюзією вважається, якщо всі зуби розташовані на центральній лінії. При цьому існують різні види правильного прикусу.

Ортогнатичний вид фізіологічного прикусу

Ортогнатичний фізіологічний прикус вважається ідеальним. Його головні ознаки:

• правильна форма зубних дуг, коли верхня щелепа перекриває нижню й трохи видається вперед;
• правильний контакт між однойменними зубами верхнього та нижнього ряду, якщо верхні одиниці на 3 мм перекривають нижні;
• різці нижньої щелепи злегка нахилені в бік ротової порожнини;
• відсутня скупченість зубів або проміжки між ними.

Прямий зубний прикус

Прямий прикус максимально наближений до ідеального. Єдина його відмінність у тому, що зіткнення зубів верхнього та нижнього ряду відбувається по ріжучій кромці. Прямий зубний прикус ортодонти відносять до пограничного стану між нормою та патологією, оскільки через постійний контакт ріжучих країв часто відбувається їх стирання.

Біпрогнатичний прикус зубів

Особливістю біпрогнатичного прикусу є певний нахил верхніх і нижніх різців у напрямку до губ і щік, надмірне висування як верхньої, так і нижньої щелепи вперед відносно черепа. Це призводить до помітної опуклості обличчя та неправильного змикання зубів. При цьому ріжучо-бугорковий контакт залишається без змін.

У деяких випадках біпрогнатичний прикус виникає як спадкова особливість. Прояв його ознак спостерігається у дітей після прорізування постійних різців (у 8-10 річному віці). Зазвичай він спричиняє функціональні проблеми, а саме підвищене навантаження на скронево-нижньощелепні суглоби.

Для корекції біпрогнатичного прикусу можуть використовуватися брекет-системи. При лікуванні зростаючого організму застосовуються знімні та незнімні ортодонтичні апарати.

Прогенічний вид прикусу

Прогенічний прикус зубів відрізняється тим, що нижня щелепа значно висунута вперед відносно верхньої. В результаті нижні передні зуби перекривають верхні, створюючи так званий «мезіальний прикус» або «прикус класу III». Таке порушення структури зубощелепної системи може бути наслідком генетичних факторів або виникнути через неправильний ріст щелеп.

Прогенічний прикус спричиняє функціональні проблеми:

• труднощі з жуванням;
• труднощі з мовленням;
• естетичні зміни в профілі обличчя.

Лікування зазвичай включає ортодонтичні апарати або хірургічне втручання у складних випадках.

Види неправильних прикусів або які бувають патологічні види

Патологічні види прикусів зумовлені неправильним функціонуванням зубощелепної системи або порушеннями, які виникають під час змикання верхньої та нижньої щелепи. Патологічний прикус ділиться на кілька видів залежно від структурних особливостей.

Глибокий вид прикусу

Для глибокого або травмувального прикусу характерне прикриття нижніх різців верхніми наполовину або більше. Цей вид неправильного прикусу є найпоширенішим. Його небезпека полягає в ризику втрати зубів, що провокує не тільки естетичний, а й психологічний дискомфорт.

Глибокий прикус може стати причиною таких проблем і наслідків:

• травми слизової оболонки ротової порожнини;
• підвищене стирання зубів, що негативно позначається на стані скронево-щелепних суглобів і тонусі жувальних м’язів;
• порушення пережовування їжі;
• спотворення форми губ і вкороченість нижньої щелепи, внаслідок чого порушуються пропорції обличчя;
• високе навантаження на передні різці, через що вони швидко стираються;
• часті головні болі;
• знос зубної емалі.

Лікування глибокого прикусу зазвичай включає носіння ортодонтичних конструкцій (брекети або інші ортодонтичні апарати) для корекції положення зубів і щелеп.

Відкритий прикус

Відкритий прикус вважається найскладнішим видом порушення. Для нього характерне незмикання верхніх і нижніх зубів під час закривання рота, внаслідок чого створюється видимий зазор між ними.

До ознак відкритого прикусу належать:

• подовження нижньої частини обличчя;
• порушення дикції (шепелявість);
• постійне напруження м’язів рота й порушення функції скронево-нижньощелепних суглобів;
• порушення функції жування та ковтання.

Відкриті види прикусу зубів діляться на травматичний і рахітичний. У першому випадку можлива передчасна втрата зубних одиниць. Лікування буде найефективнішим, якщо проводиться в період розвитку тимчасового або змінного прикусу. Залежно від вираженості та віку пацієнта можуть встановлюватися брекети, призначатися міофункціональні вправи, у складних випадках — хірургічне втручання.

Перехресний вид патологічного прикусу

Перехресні види прикусу діагностують при нерівномірному розвитку верхньої та нижньої щелепи, порушенні дихання, внаслідок генетичних чинників. У цьому випадку окремі верхні зуби при змиканні розташовані позаду або всередині нижніх зубів. У нормі верхні одиниці повинні перекривати нижні, але при перехресному прикусі відбувається їхнє зміщення в горизонтальній площині.

Патологічні види перехресного прикусу:

1. Односторонній перехресний прикус. Зміщення відбувається тільки на одній стороні (ліва або права).
2. Двосторонній перехресний прикус. Зміщення спостерігається з обох боків щелепи.
3. Передній перехресний прикус. Зачіпає передні зуби.
4. Задній перехресний прикус. Порушення стосується задніх зубів (молярів і премолярів).

При відсутності ортодонтичного лікування можливі такі наслідки перехресного прикусу:

• розвиток карієсу;
• порушення роботи органів травлення через неякісне пережовування їжі;
• надмірне навантаження на зуби та щелепні суглоби;
• порушення дихальної функції;
• порушення дикції;
• розвиток пародонтиту;
• асиметрія обличчя;
• біль, дискомфорт або хрускіт у ділянці скронево-щелепного суглоба.

Також перехресні види прикусів стають причиною травмування або інших складнощів під час виконання стоматологічних маніпуляцій.

Мезіальний прикус зубів

Мезіальний або медіальний прикус відрізняється істотним висуванням нижньої щелепи вперед. У такому випадку нижні різці перекривають собою верхні. Виникає на фоні швидкого росту нижньої щелепи або уповільнення розвитку верхньої, через генетичні чинники, шкідливі звички (наприклад, постійне смоктання ручки, пальця). При цьому підборіддя виходить вперед.

Наслідками мезіального прикусу можуть бути:

• пародонтит;
• порушення жувальної функції;
• біль, дискомфорт, хрускіт у скронево-нижньощелепному суглобі;
• зміна форми обличчя;
• складнощі під час проведення стоматологічних маніпуляцій (лікування, імплантація або протезування).

Дистальний зубний прикус

Дистальний прикус відрізняється тим, що верхня щелепа висунута вперед відносно нижньої щелепи. При цьому відсутній контакт між верхніми й нижніми зубами, що призводить до порушення нормального змикання щелеп. Можуть бути помітні візуальні зміни профілю обличчя — верхня губа і щелепа здаються більш опуклими, а підборіддя — менш вираженим.

Дистальний вид прикусу може призвести до таких наслідків:

• порушення функції ковтання, мовлення;
• швидкий знос зубів;
• розвиток карієсу або пародонтиту;
• біль і хрускіт у скронево-нижньощелепному суглобі під час відкривання рота;
• складнощі під час проведення стоматологічних маніпуляцій.

Особливості прикусу при відсутності зубів

Навіть якщо у людини спостерігається повна адентія, у неї може бути присутній неправильний вид зубного прикусу. Як наслідок, можливі складнощі з протезуванням, якщо до моменту втрати зубів структура щелепної системи була істотно порушена. Якщо ж щелепи не зазнали значних змін, можливе внесення коригувань у конфігурацію протеза.

У разі значного порушення структури кісткової системи знадобиться використання складних методів відновлення зубних рядів. Щоб визначити патологічні або фізіологічні види прикусу при повній адентії, використовуються воскові валики. Лікар виконує вимірювання за допомогою внутрішньоротової пластини та дуги-лінійки.

Як лікують різні види неправильних прикусів?

Залежно від того, який вид прикусу діагностовано у пацієнта, ортодонт підбирає відповідний метод корекції.

Найчастіше використовують:

1. Брекет-система. Найпоширеніший метод ортодонтичної корекції, який підходить для вирішення більшості проблем із прикусом. Це конструкції з активною дугою, яка впливає на зуби. За допомогою брекетів вдається поступово вирівняти положення зубів і щелеп.
2. Незнімні та знімні ортодонтичні апарати. Застосовуються у дітей і дорослих в окремих випадках.
3. Елайнери. Прості ортодонтичні конструкції, які підходять для корекції легких порушень прикусу. Це прозорі знімні капи, здатні м’яко усувати незначні аномалії.
4. Хірургічне втручання. Операція може проводитися при складних видах прикусів у ортодонтії, коли консервативні методи неефективні. Під час втручання лікар виправляє розміри верхньої та/або нижньої щелеп.

Якщо Ви помічаєте у себе ознаки порушення прикусу, запишіться на консультацію до ортодонта в Скайклінік. Досвідчений фахівець проведе точну діагностику та при необхідності підбере ефективні методи корекції, враховуючи Ваші побажання.

Висновок лікаря про види прикусів

Як лікар-ортодонт, я часто зустрічаюся з різними порушеннями прикусу у своїх пацієнтів. При цьому я завжди пояснюю, що це не просто естетична проблема, яка позначається лише на зовнішньому вигляді посмішки. Проблема набагато глибша, адже будь-які не фізіологічні види прикусів можуть мати серйозні ускладнення — патології травної системи, стирання та навіть втрата зубів.

Але, на щастя, в нашому арсеналі багато сучасних методів для ефективної корекції прикусу в будь-якому віці. Тому я всім рекомендую звертати увагу на положення зубів і відвідати ортодонта для консультації. Особливо це стосується батьків дітей 5-7 років. У цьому віці варто пройти профілактичний огляд у ортодонта, щоб виявити можливі аномалії на ранньому етапі, коли вони легко піддаються корекції.

Бишук Богдан Михайлович

Ортодонтія

Медичний директор Скайклінік. Спеціаліст з медичного менеджменту. Практикуючий лікар-стоматолог, ортодонт з 19-ти річним стажем. Веде консультативний прийом пацієнтів з клінічними ситуаціями високого ступеня складності. Регулярний учасник профільних форумів і конгресів. В практиці робить основний акцент на комплексний підхід у вирішенні складних клінічних ситуацій і турботу про пацієнта, що гарантує отримання ідеального результату. Богдан Михайлович є ментором для Команди Скайклінік. Під його керівництвом проходила своє становлення ортодонт Анна Сергіївна.

Узнать больше о враче

Джерела

1. National Library of Medicine
2. ScienceDirect