Абатмент: що це, фото, види, навіщо потрібен, коли та як встановлюють

Що таке абатмент у стоматології та який він має вигляд?

Абатмент — це ключовий компонент імплантаційної системи, який з’єднує зубний імплант із коронкою або іншим протезом (мостом, знімною конструкцією). Він забезпечує стабільність, функціональність та естетичну відповідність конструкції.

Зовні абатмент має вигляд невеликої металевої або керамічної «втулки» з розширенням у коронковій частині, на яку кріпиться зубний протез. Його форма та розміри залежать від зони встановлення та особливостей імплантаційної системи.

Нижче можна подивитися фото абатмента, щоб мати більш чітке уявлення, який він має вигляд.

З яких частин складається абатмент?

Абатмент складається з трьох основних частин, кожна з яких виконує свої функції:

1. Сполучна. Забезпечує з’єднання абатмента з імплантатом. Може мати конічну або шестигранну форму.
2. Ясенна. Також називається шийкою. Розташовується на рівні ясен. Не тільки забезпечує підтримку м’яких тканин, а й відповідає за естетику, плавний перехід коронки до ясен.
3. Коронкова. Верхня частина абатмента, до якої кріпиться коронка або протез. Може відрізнятися за формою та конструктивними особливостями залежно від способу фіксації.

Форма та розміри окремих частин абатмента можуть відрізнятися, особливо при індивідуальному виготовленні конструкції.

Для чого потрібен і коли ставлять абатмент?

У стоматології абатмент встановлюють після інтеграції імплантату в кісткову тканину або одночасно з ним. Це залежить від того, проводиться одноетапна чи двоетапна імплантація.

Абатмент ставлять для того, щоб він утримував коронку, мостоподібну конструкцію або протез на всю щелепу. Він також допомагає рівномірно розподілити навантаження на імплантат, захищаючи його від надлишкового тиску під час жування, завдяки чому система здатна служити тривалий час.

Крім цього, абатмент сприяє правильному формуванню контуру ясен, забезпечує правильне положення протеза, що необхідно не тільки для комфорту пацієнта, а й досягнення естетики.

Класифікація та види абатмента

Існують різні види абатментів. Вони можуть відрізнятися матеріалом, формою та конструктивними елементами, а також особливостями виготовлення. Крім цього, їх поділяють на типи залежно від способу кріплення до імпланта й коронки.

Але навіть після вивчення всіх відмінностей і нюансів пацієнт не може самостійно прийняти рішення, адже зробити це може тільки лікар, враховуючи особливості зубощелепної системи та інші нюанси.

Стандартні та індивідуальні абатменти: в чому відмінності

Абатменти бувають стандартними та індивідуальними. Вони значно відрізняються за ціною, що зумовлено особливостями виробництва. Стандартні абатменти виготовляються шляхом штампування. Завдяки масовому виробництву їхня ціна невисока, але при цьому вони не відповідають особливостям будови щелепи конкретного пацієнта.

Незважаючи на те, що виготовляють стандартні абатменти різних розмірів, підібрати оптимальний варіант буває досить складно. До того ж при їх застосуванні важче досягти відмінного естетичного результату. Індивідуальні абатменти виготовляють персонально для кожного пацієнта, через що й коштують на порядок дорожче.

Під час їхнього виробництва використовують комп’ютерні технології, завдяки чому вдається досягти максимальної точності та естетики. Індивідуальний абатмент виготовляється з урахуванням анатомічних особливостей пацієнта, тому може ефективно застосовуватися навіть у складних клінічних випадках.

Зубні абатменти за часом встановлення

Залежно від часу встановлення існують такі різновиди абатментів:

1. Тимчасовий абатмент. Використовується в період загоєння після встановлення імплантату на 3-6 місяців. Допомагає сформувати контури м’яких тканин і готує ясна до фіксації постійної коронки. Виготовляється часто з пластику або інших недорогих матеріалів. Допомагає попередити атрофію тканин і зміщення зубів.
2. Постійний абатмент. Відрізняється тим, що встановлюється після загоєння тканин перед встановленням постійного протеза. Виготовляється з міцних і надійних матеріалів — титану або діоксиду цирконію, завдяки чому здатний довго служити та витримує великі навантаження. Встановлюється на весь період експлуатації імплантаційної системи.

Абатмент за ступенем нахилу

Залежно від ступеня нахилу абатменти поділяють на два основні типи:

1. Прямі. Імплантат і коронка розташовані на одній осі. Мають просту конструкцію та вважаються універсальними. Найчастіше використовуються під час імплантації одного зуба або встановлення мостоподібної конструкції.
2. Кутові. Відрізняються складнішою конструкцією, оскільки дають змогу закріпити коронку під певним кутом до імпланта. Можуть мати різний кут нахилу. Часто використовуються у випадках, коли пряма установка імплантату неможлива через атрофію кісткової тканини або інші індивідуальні особливості.

Нерідко трапляються клінічні випадки, що вимагають поєднання кутових і прямих абатментів для отримання бажаного результату.

Абатменти за матеріалом виготовлення

Для виготовлення абатментів використовують різні матеріали:

1. Титан. Відрізняється біосумісністю, тому не викликає алергічних реакцій. Не окислюється, характеризується високою міцністю та здатний витримувати велике навантаження. Згодом титановий абатмент може почати просвічуватися через коронку або ясна, що позначається на естетиці посмішки.
2. Кераміка. Застосовується при наявності у пацієнта алергічної реакції на метали. Відрізняється відмінними естетичними показниками, може встановлюватися в ділянці посмішки, але коштує набагато дорожче, ніж титановий аналог.
3. Діоксид цирконію. Цирконієвий абатмент об’єднує в собі міцність титану й естетику кераміки. Діоксид цирконію — не тільки високоміцний матеріал, а й біосумісний, тобто він не викликає алергії. Єдиний мінус — висока вартість.
4. Пластик. Значно поступається міцністю іншим матеріалам, з цієї причини використовується для виготовлення тільки тимчасових абатментів. Однак його беззаперечною перевагою є низька ціна.

Під час вибору відповідного матеріалу потрібно орієнтуватися не тільки на вартість, а й на місце встановлення абатмента, а також індивідуальні особливості. Вирішувати це питання необхідно спільно з лікарем.

Види абатмента за формою та елементами

Залежно від наявності певних конструктивних елементів і форми абатменти бувають таких видів:

1. Кулясті абатменти. Їхня головна відмінність полягає в тому, що верхня частина має кулясту форму. Встановлюються при застосуванні умовно-знімних протезів. Недолік полягає в тому, що при підвищеному жувальному навантаженні вони швидко зношуються, через що руйнуються й імпланти.
2. Литі абатменти. Монолітна імплантаційна система відрізняється тим, що імплант, який встановлюють у кістку, та абатмент — це одна цільна конструкція. Такі вироби застосовуються під час одноетапної імплантації, коли не потрібне тривале очікування імплантації штучного зубного кореня в кістку. До недоліків належить те, що не можна змінити кут нахилу коронки. Перевага литого абатмента — мінімальний ризик ускладнень.
3. Мультиюніт абатменти. Це багатоскладові вироби з гвинтовим кріпленням. Дають змогу встановити коронку під потрібним кутом, водночас мають високі показники міцності та надійності. До переваг можна віднести також можливість зняття без розпилювання.

Підбирати абатмент за формою та складовими елементами повинен лікар, виходячи з особливостей клінічного випадку пацієнта.

Способи кріплення абатментів у стоматології

Абатмент в стоматології може кріпитися до штифта різними способами. Найчастіше застосовують такі методи:

1. Конусно-безгвинтовий. Сполучна частина, яка має форму конуса, вставляється всередину імпланта. При необхідності можна змінити положення абатмента, обертаючи вздовж осі, щоб досягти ідеальної підгонки.
2. Конусно-гвинтовий. Частина, яка вставляється в імплант, також має конусну форму, але відрізняється наявністю різьблення. Завдяки гвинтовому з’єднанню забезпечується надійна фіксація. Часто використовується у випадках, коли коронка кріпиться під кутом до імплантату.
3. Зовнішньо-площинний. Відрізняється наявністю спеціального з’єднувального елемента, за допомогою якого і здійснюється фіксація. При необхідності можна змінити кут нахилу. Застосовується зазвичай для жувальних зубів.
4. Внутрішній. Використовується для імплантатів, які мають власне гвинтове з’єднання. Метод кріплення відрізняється міцністю та здатністю витримувати велике навантаження.

Зверніть увагу!

Жоден з перерахованих методів не застосовується під час встановлення монолітної конструкції.

Порівняння методів фіксації коронок до імплантів

Для фіксації коронки до абатмента застосовують такі методи:

1. Гвинтовий. Забезпечує надійну фіксацію на тривалий час. Його суть полягає в тому, що коронка прикручується до імпланта за допомогою спеціального гвинта через невеликий отвір. Потім він закривається композитним матеріалом, тому залишається непомітним. Головна перевага гвинтового методу фіксації полягає в тому, що при необхідності коронку можна легко замінити.
2. Цементний. Під час застосування цього методу фіксації коронки використовується медичний цемент. Він також забезпечує хороше з’єднання та може витримувати значні навантаження. Головна відмінність полягає в тому, що демонтаж ускладнений і зняти коронку без пошкодження в такому випадку неможливо.

Гвинтовий метод частіше використовують для кріплення коронок на жувальних зубах, оскільки він поступається естетикою. Цементний спосіб не передбачає наявності будь-яких отворів, виключає можливі естетичні дефекти. З цієї причини його часто застосовують для фіксації коронок фронтальних зубів у зоні посмішки.

Техніка встановлення абатмента: ключові моменти

Особливості та послідовність встановлення зубного абатмента залежить від застосовуваного стоматологічного протоколу:

1. Одноетапна імплантація. Імплантат та абатмент встановлюються одночасно. Найчастіше для цих цілей використовують литі вироби або мультиюніти. Відразу ставиться тимчасовий протез, а після повного загоєння тканин його змінюють на постійний. Перевага одноетапної імплантації полягає в тому, що вдається уникнути другого хірургічного втручання, але застосовується вона зазвичай для передніх зубів з мінімальним жувальним навантаженням.
2. Двоетапна імплантація. При використанні цього протоколу спочатку встановлюється імплантат і закривається яснами. Через 3-6 місяців, коли завершиться процес остеоінтеграції, проводиться ще одне хірургічне втручання, під час якого встановлюється абатмент і формуються ясна. Після загоєння тканин закріплюється постійна коронка.

У кожному клінічному випадку лікар персонально визначає, яка методика установки буде оптимальною, оскільки обидва варіанти мають показання та протипоказання.

Висновок лікаря про абатмент

Пацієнти часто запитують мене про те, навіщо потрібен абатмент. Пояснюю просто: абатмент потрібен для надійного з’єднання імпланта з коронкою. Це найважливіший елемент, який не тільки фіксує штучний зуб, а й допомагає правильно розподіляти навантаження під час жування. Без нього неможливо забезпечити стабільність і довговічність усієї конструкції.

Важливо, щоб абатмент був правильно підібраний — від цього залежить як естетика, так і комфорт. Вибір між стандартним та індивідуальним виробом залежить від особливостей зубного ряду та побажань пацієнта. Але в будь-якому випадку абатмент — це ключовий елемент успішного протезування.

Особа Нестор Богданович

Хірургічна стоматологія

За більш ніж 6 років безперервної практики в імплантації вдячні пацієнти глибоко поважають свого лікаря. Нестор Богданович регулярно відвідує профільні конгреси і вносить нові методики в свою повсякденну практику, що дозволяє йому досягати прекрасних клінічних результатів.

Узнать больше о враче

Джерела

1. ScienceDirect
2. Scholarly Community Encyclopedia